bannerkau13

60% УКРАЇНЦІВ ЗА РІК НЕ ПРОЧИТАЛО ЖОДНОЇ КНИЖКИ — ОПИТУВАННЯ16.04.2019

160420192000Невтішна статистика знову спіткала українців. Після того, як ми опинилися на 133-му місці серед найщасливіших країн світу, соціологи з’ясували, що 60% дорослих за останній рік не прочитало жодної книжки.
В опитуванні зазначається, що до уваги брали не лише паперові видання, а й електронні. Про це йшлося  в опитуванні Київського міжнародного інституту соціології. Згідно з ним, 23% респондентів відвідали бібліотеку або книгарню хоча б  раз упродовж останнього року. 13% не відвідували бібліотеку або книгарню, але читали книжки. Частіше бібліотеки відвідують молоді люди з вищим рівнем освіти та ті, хто проживає у великих містах, повідомляють у звіті дослідження. Близько 50% дорослих українців не відвідали жодної культурної події впродовж року. Перепонами для цього вони вважають брак часу та грошей. Найбільше на культурні події ходять люди від 18 до 29 років: на концерти — 26% респондентів, у театр — 13%. 
 
Літературознавець Ольга Рибак-Гуртовенко зазначає, що не погоджується із тезою про те, що українці мало читають: «Щодня, користуючись київським метро, я бачу у вагоні не менше п’яти людей із паперовими книгами. Ще двоє-троє дивляться в електронні книжки. Три роки тому я не бачила жодної людини з книгою в метро. В моїй перспективі українців, які читають, стає більше. Справа в тому, ким себе оточувати і як діяти самому. Читання — «заразна» річ і хто знає, чи дівчина, яка стоїть поруч із вами у вагоні, коли ви читаєте, не візьме завтра книгу із собою в метро також». 
Компанія GfK Group, що займається споживацькими дослідженнями, опублікувала результати опитування щодо регулярності читання в усьому світі. Виявляється, країною, у якій читають найбільше, є Китай. В онлайн-опитуванні взяли участь 22 тисячі читачів віком від 15 років із 17 країн, а саме: з Аргентини, Австралії, Бельгії, Бразилії, Канади, Китаю, Франції, Німеччини, Італії, Японії, Мексики, Нідерландів, Росії, Південної Кореї, Іспанії, Великобританії і США. Опитування свідчить, що 30% опитаних читає книги щодня, 29% — принаймні раз на тиждень. Раз на місяць читає 17% опитаних, 18% — ще рідше. При цьому 6% респондентів зазначили, що не читають узагалі. Що стосується географії, то саме Китай посідає найвищу сходинку за кількістю людей, які читають книжку щодня — 36%; також високий відсоток мають Іспанія та Великобританія (по 32%), США та Італія (по 30%). Нідерланди і Південна Корея є країнами, великий відсоток читачів яких зазначили, що вони ніколи не читають книжок. У родинах із високим рівнем доходу частіше читають книжки, ніж у сім’ях із низьким доходом. Також опитування засвідчило, що жінки є активнішими читачами, ніж чоловіки.
 
Ольга Рибак—Гуртовенко у коментарі «УМ» каже, що в Україні достатньо якісної літератури для розвитку дітей. «Усе залежить від смаків та побажань батьків. Література є: видавництва перекладають міжнародні бестселери для дітей та підлітків, українські автори видають власні графічні новели та казки, також друкують і перекладають книги для батьків про розвиток дітей. Вибрати точно є з чого, а чого не вистачає, можна замовити з доставкою на Amazon чи Book Depository — і воно приїде до вашої поштової скриньки в будинку», — додає літературознавець.
Кожен п’ятий опитаний читає дітям книжок щодня або кілька разів на тиждень. Кожен десятий — кілька разів на місяць, кожен 25-й — кілька разів або раз на рік. І кожен сьомий не читає дітям книжки ніколи.  Показово, що люди, які часто читають самі, частіше читають і дітям. Цікаво, що майже кожен третій опитаний, який ніколи не читав книжок, каже, що йому в дитинстві не читали батьки.
 
Під час розмови з «УМ» психолог Поліна Алексєєва дала поради, як привчити дітей читати книжки: «Можна щодня читаючи їм вечірню казку, недочитувати до кінця, а перериватися на найцікавішому, тоді дитина захоче дізнатися, що ж там далі.Якщо її заінтригувати, то вона візьме до рук книгу, відкриє її. А тоді потроху знайомі літери складуться у склади, а склади у слова, а далі в речення, і от вже дитина починає читати поринаючи у дивовижний світ книги».
 
Поліна Алексєєва каже, що для того, щоб виробити звичку читати книги, необхідно щодня знаходити час для читання хоча би декілька сторінок важливої та необхідної вам інформації: «З часом звичка заглядати в книгу буде сформована до автоматизму. Читання впливає на покращення багатьох факторів, насамперед таких, як емоційний інтелект, поліпшення пам’яті та уваги. Читаючи книжки, ви мимоволі вчитеся аналізувати інформацію і виділяти для себе лише головну думку, що в повсякденному житті навчить вас швидше орієнтуватися у просторі, розв’язувати життєві задачі та взагалі бути цікавим співрозмовником, здатним підтримати будь-яку розмову».
 
У коментарі «УМ» киянка Анна Ващенко каже, що полюбляє читати з дитинства, але у школі та університеті читала менше — через те, що завжди потрібно було щось читати за програмою. «Зараз я працюю у компанії зі стабільним графіком, тому маю час, бажання і гроші на книги. Читання люблю, бо воно приносить дуже різні емоції. Іноді — для релаксу, підтримки або натхнення. Часом книги викликають дуже сильні емоції, ти не перестаєш про них думати, задаєш собі незручні питання тощо. Інколи книжку потрібно відкрити заради гострого сюжету, замість фільму. А часом — щоб дізнатися щось нове і прокачати свої знання». 
 
Анна додає, що в місяць читає десь 4-5 книжок. «Якщо це «художка», можу більше прочитати. Нон-фікшн і бізнес літературу читаю довше, кілька тижнів. Коли я була підлітком та студенткою перших курсів, похід у книгарню не викликав позитивних емоцій. У 2010—2014 роках українське майже не видавали. Максимум, що могла знайти на поличках, — це класику, Бальзака чи Діккенса російською мовою. Українською мовою були Франко і Коцюбинський. Цікавих книжок було дуже мало, і вони були російською . Зараз у нас бум книжкового ринку, і це дуже круто. Видається купа цікавого, і видається якісно, з гарними обкладинками і хорошим перекладом (в основному). Тому зараз походи в книгарню — це задоволення. Тепер це вже не питання вибору, а питання грошей», — хвалиться дівчина.
 
Нагадаємо, протягом жовтня-листопада 2017 року дослідники опитали 1 тис. 802 респондентів віком від 18 років. Результати показали, що 43% опитаних за останній рік прочитали хоча б одну книжку, проте 51% українців не взяли до рук жодного видання. 6% опитаних не змогли відповісти на питання, чи читали вони книжки протягом попередніх 12 місяців. Кількість книжок у тих українців, хто регулярно читає, коливається від однієї до кількох десятків: 75% — прочитали менше 10 книжок, 50% — менше чотирьох, 25% — менше двох. Середній показник прочитаних за рік книжок становить сім видань (6,9 — чоловіки, 7,5 — жінки). 
 
Джерело:umoloda.kyiv.ua

175212112020

155201112020
dist osv UPD3  kau adv 2020

uzgek adv 2020

Періодика pq main

Публікації

  • 1
  • 2
  • 3
Китайські вчені запустили «штучне сонце»

Китайські вчені запустили «штучне сонце»

4 грудня 2020

Реактор є найбільшим дослідницьким пристроєм в галузі ядерного синтезу в Китаї і може досягати температури пон...

Українці Берестейщини

Українці Берестейщини

4 грудня 2020

Це т.з. Берестейщина, яка охоплює значну частину території нинішньої&n...

Про перший з’їзд Організації Народної Оборони “Карпатська січ”

Про перший з’їзд Організації Народної Оборони “Карпатська січ”

4 грудня 2020

Повідомлення в газеті “Наступ” про перший з’їзд Організації Народної Оборони “Карпатська січ” (ОНОКС) в Ху...

Микола Леонтович: таємниця вбивства

Микола Леонтович: таємниця вбивства

4 грудня 2020

Українського композитора Миколу Леонтовича нерідко називають подільським Бахом. Німецький творець неперевершен...

Таємниці шумерських табличок! Неймовірний збіг із Біблією, яка була сформована лише через три тисячоліття

Таємниці шумерських табличок! Неймовірний збіг із Біблією, яка була сформована лише через три тисячоліття

4 грудня 2020

У 1890 році група французьких археологів досліджувала руїни Ніневії – стародавнього месопотамського міста на с...

Вакцина проти раку вже повністю готова до клінічних випробувань на людях

Вакцина проти раку вже повністю готова до клінічних випробувань на людях

26 листопада 2020

Вакцина проти раку продемонструвала обнадійливі результати під час досліджень на тваринах. Тож тепер вона повн...

Сепаратний договір між УГА і армією Денікіна

Сепаратний договір між УГА і армією Денікіна

17 листопада 2020

17 листопада 1919 року в Одесі делегація Української Галицької Армії уклала договір з представниками Добр...

Базарська трагедія. Котовський і червоні проти петлюрівців

Базарська трагедія. Котовський і червоні проти петлюрівців

17 листопада 2020

21 листопада 1921 року 359 полонених, у тому числі й поранених, вивели за село, зачитали постанову “п’ятірки” ...

365 днів. Наша історія. 17 листопада. Як українці почали годувати чужу армію, а гетьман з Полтавщини назвався холопом московського царя

365 днів. Наша історія. 17 листопада. Як українці почали годувати чужу армію, а гетьман з Полтавщини назвався холопом московського царя

17 листопада 2020

17 листопада між гетьманом Іваном Брюховецьким, який народився на Полтавщині, і послами царя Московії були під...

Українська Вільна Академія Наук – історія виникнення головного наукового осередку емігрантів

Українська Вільна Академія Наук – історія виникнення головного наукового осередку емігрантів

16 листопада 2020

У XX столітті українці, гнані з рідних земель і змушені оселятися за кордоном, створили чимало наукових інстит...

Арешт В'ячеслава Чорновола

Арешт В'ячеслава Чорновола

16 листопада 2020

15 листопада 1967 року у Львові був арештований журналіст і правозахисник В'ячеслав Чорновіл. Звинувачени...

План «Шатун» 1918-го: федерація з Росією та антигетьманське повстання

План «Шатун» 1918-го: федерація з Росією та антигетьманське повстання

16 листопада 2020

У середині листопада 1918 року гетьман Павло Скоропадський несподівано для багатьох проголосив федерацію з Рос...