Panel1

Lorem ipsum dolor sit amet, consectetuer adipiscing elit. Aenean commodo ligula eget dolor. Aenean massa. Cum sociis natoque penatibus et magnis dis parturient montes, nascetur ridiculus mus. Donec quam felis, ultricies nec, pellentesque eu, pretium quis, sem. Nulla consequat massa quis enim. Donec pede justo, fringilla vel, aliquet nec

Panel2

Lorem ipsum dolor sit amet, consectetuer adipiscing elit. Aenean commodo ligula eget dolor. Aenean massa. Cum sociis natoque penatibus et magnis dis parturient montes, nascetur ridiculus mus. Donec quam felis, ultricies nec, pellentesque eu, pretium quis, sem. Nulla consequat massa quis enim. Donec pede justo, fringilla vel, aliquet nec

Top Panel
ТОП новини

165 років тому, 2 травня 1848 року було утворене перше політичне представництво галицьких русинів – Головна Руська Рада.

234567654323Найактивнішою і провідною верствою серед русинів було греко-католицьке духовенство. Фактичним керівником Галицької митрополії, за відсутності М.Левицького, був Григорій Яхимович (1792–1863), призначений у 1841 року єпископом-помічником Львівського митрополита.

У 1848 році він став Перемиським єпископом, а з 1860 року – Львівським митрополитом. Під час революційної весни 1848 року з ініціативи Г.Яхимовича 19 квітня була складена окрема петиція до цісаря – “Адрес русинів”, до якої було включено прохання запровадити в усіх навчальних закладах Східної Галичини навчання “въ рускимъ язиці народномъ”. В тексті, який уклав крилошанин Михайло Куземський, йшлося також про руську мову в державних установах та судах.

А 2 травня 1848 р. за сприяння тодішнього губернатора Галичини і Володимирії графа Франца Зерафа Штадіона фон Вартгаузена і Таннгаузена в консисторії собору Св. Юра відбулись установчі збори Головної Руської Ради. Митрополит Михайло Левицький перебував тоді у своїй заміській резиденції в Унівському монастирі, тож зборами керував єпископ-помічник Григорій Яхимович. Його обрали головою Головної Руської Ради, хоча безпосереднім провідником Головної Руської Ради став його заступник, крилошанин Михайло Куземський. Другим заступником обрано юриста Івана Борискевича.

Поляки дорікали губернаторові, що він «винайшов русинів» і розбив «єдність польської нації» в Ґаліції. Щоправда ще краківський професор історії Юзеф Шуйський спростував це твердження: «Ця думка видається мені ґрунтовно фальшивою і згубною. Її фальшивість починається від першого постулату, ніби руський рух був лише продуктом 1848 р. Як говорить прислів’я, з порожнього і мудрий Соломон не наллє. Чого не міг Соломон, не міг і Стадіон; не міг він створити Русинів з нічого. Були в Галичині стихійні рухи, які пробудилися, незалежно на чий заклик» [1].

Основними принципами діяльності Головної Руської Ради стали: вірність цісареві Фердинандові І, “конституційному царю Галичини й Володимирії”, та його нащадкам; укріплення та розвиток “нашої руської народності”.

У відозві Головної Руської Ради від 10 травня 1848 року говорилось: “ми русини галицькі належимо до великого руського народу, котрий говорить однією мовою та складає 15 мільйонів, з яких 3,5 (півтретя) мільйона замешкує Галицьку землю”. Однак у своєму статуті Головна Руська Рада записала, що її членом може стати кожний “чесний русин грецького обряду, що признається до руської народності”, але народжений в Галичині. Таким чином обмежувалась проголошена ідея соборності.

У протоколі 7-го засідання Головної Руської Ради, яке відбувалося 15 травня 1848 року у Львівській греко-католицькій семінарії, зазначалося, що «знамя земли рускои тутейшои есть левъ, цвѣтû руски жовтûй й синій». Однак вже 2 червня член Ради, міщанин Андрій Макальондра повідомляв, що ці національні символи сприймалися вороже, і його «за кокарду руску й за Льва нашого по мѣстѣ напастували» [2; с. 27, 30],

На Великдень прапор «руської барви», поряд з польським та цісарським, був вивішений на ратушевій вежі. Та вже на засіданні Ради 7 липня 1848 року «слухалося справозданіє о том, аби хоругва польська й руська з вежи ратушовой були зняті». Пізніше деякий час «штандари руські» вивішувалися на ратушевій вежі під час різних святкувань, наприклад з нагоди першої річниці відміни панщини, яка урочисто відзначалася 15 травня 1849 року у Львові та й в усіх містах та селах Східної Галичини.

Саме створення цієї першої політичної репрезентації галицьких русинів, а не спорудження барикад у львівському Середмісті 1-2 листопада 1848 року, стало головним чином “Весни народів” у Львові. Головна Руська Рада заснувала першу українську газету “Зоря Галицька”, скликала Собор руських вчених, брала активну участь у виборах до парламенту, створила фракцію галицьких та буковинських русинів під час сесій австрійської Державної Ради у Відні, а потім в Кромержижі у 1848–1849 рр. Але не вдалось реалізувати головного постулату галицьких русинів – створення окремого коронного краю на території Східної Галичини з приєднанням Буковини й Угорської Русі (Закарпаття).

Проект поділу Ґаліції на Східну і Західну з центрами у Львові та Кракові з метою кращого управління цим обширним краєм розглядав австрійський уряд ще 1847 року. У 1848-му ця справа перетворилася з адміністративної на політичну, бо йшлося про поділ за національними і конфесійними ознаками. Однак поляки різко протестували проти таких проектів.

Врешті-решт тодішній керівник австрійського уряду Александр Бах запропонував у 1849–1850 рр. компромісний варіант поділу Королівства Галичини і Володимирії на три урядові округи з центрами у Кракові, Львові та Станиславові з окремими представницькими органами – Соймовими куріями. Цісар Франц Йосиф І затвердив цей проект і він став поступово впроваджуватися у життя. Як писав політик і публіцист Михайло Лозинський: «Польська часть Галичини була відділена від української, а українська часть діставала в соймових куріях Львівській і Станиславівській автономічні органи, при яких помочи український нарід міг стати господарем правно-державного життя на своїй землі».

Але цісар ліквідував 31 грудня 1851 р. усі конституційні установи в імперії, зокрема й урядові округи в Ґаліції.

Деяких успіхів добилася Головна Руська Рада в освітніх справах. Віденське міністерство освіти у 1849 р. пообіцяло запровадження викладання «руською мовою» в гімназіях Галичини (Східної Ґаліції), якщо вона буде для того «достатньо вдосконаленою» (будуть підготовлені вчителі, розвинена термінологія та видані підручники). Поки що ж руська мова запроваджувалася як окремий обов’язковий предмет, а викладання мало здійснюватися німецькою. Створювалася теж кафедра руської мови та літератури у Львівському університеті, яка повинна була займатися насамперед «розвитком руського народного наріччя на писемну мову».

Ще на засіданні Головної Руської Ради 8 вересня 1848 р. парох с. Рудно о. Трещаковський запропонував внести до магістрату прохання, щоб назви вулиць у Львові писали теж руською мовою. Подібну вимогу висунув на засіданні Ради 17 листопада 1848 р. професор академічної гімназії, парох церкви Свв. Петра і Павла о. Іван Жуковський: щоб «маґістрат Львівський свої повідомлення оголошував руською мовою, і щоби по руськи були написи вулиць і площ львівських» [2; с. 84].

Головна Руська Рада була розпущена у 1851 р. Революційний зрив 1848 року протягом наступних десятиріч поступово згасав. “Політичний провід руського народа спочивав тоді головно в руках визначнійших представників митрополичої капітули львівської (звідки пішла політичними кругами уживана назва “святоюрців”), які вважали себе “староруською партією” в суперечності до молодежи (“русини-народовці”), що гуртувались коло “Вечерниць” і “Мети” побіч кількох визначних старших народолюбців в 1848-их рр. (як Стефан Качала, Осип Заячківський, Теофан Глинський) і трудились лише на просвітній і письменський ниві”, – писав у своїх спогадах Олександр Барвінський [3].

Лише 1870 року була утворена нова громадсько-політична організація «Руська Рада», яку незабаром опанували москвофіли, орієнтовані на Росію. Народовці утворили 24 жовтня 1885 року власну політичну організацію – Народну Раду, яка стояла на позиціях єдності галицьких русинів та наддніпрянських українців та окремішності українського народу від поляків і росіян.

 

Джерело:zbruc.eu

hhgКаУ реклама 16

Публікації

  • 1
  • 2
  • 3
Мінфін бере на себе політичну відповідальність за закриття шкіл та скорочення вчителів?

Мінфін бере на себе політичну відповідальність за закриття шкіл та скорочення вчителів?

5 січня 2020|Super User - avatar Super User|Hits:39

Кабінет Міністрів України доручив центральним органам виконавчої влади розглянути пропозиції Міністерства фіна...

Таємниче  місто князя Кия – Києвець Малий

Таємниче місто князя Кия – Києвець Малий

18 грудня 2019|Super User - avatar Super User|Hits:90

Києвець на Дунаї – загадкове місто побудоване князем Києм. Уся інформація про це місто, як і про Кия, обмежуєт...

Змінюється форма документа для отримання пільгових кредитів на вищу освіту

Змінюється форма документа для отримання пільгових кредитів на вищу освіту

18 грудня 2019|Super User - avatar Super User|Hits:96

МОН змінило форму угоди про надання пільгового державного кредиту для здобуття вищої освіти.

Чи вплине перевірка на плагіат на якість освіти?

Чи вплине перевірка на плагіат на якість освіти?

15 грудня 2019|Super User - avatar Super User|Hits:90

У вересні 2019 року компанія Unicheck долучилась до створення рекомендацій для Кабінету Міністрів України щодо...

«Серед людей завжди народжуються ті, котрі відчувають потребу боротися за свободу» – Сверстюк

«Серед людей завжди народжуються ті, котрі відчувають потребу боротися за свободу» – Сверстюк

14 грудня 2019|Super User - avatar Super User|Hits:78

12 січня українці відзначають День політв’язнів.

Як французи просто перестали стріляти, а де Голля, який закликав боротися, дали під трибунал

Як французи просто перестали стріляти, а де Голля, який закликав боротися, дали під трибунал

11 грудня 2019|Super User - avatar Super User|Hits:93

У світлі успіхів пана Макрона в просуванні Європи до Владивостока запущу невеликий тред з приводу Франції у Др...

Якість вищої освіти підвищать, а кількість вишів скоротять, - Ганна Новосад

Якість вищої освіти підвищать, а кількість вишів скоротять, - Ганна Новосад

11 грудня 2019|Super User - avatar Super User|Hits:84

Проблема поганої освіти виходить з того, що у нинішній економічній моделі наші університети невмотивовані нада...

Уряд призупинив постанову Гройсмана-Гриневич про зарплати вчителів

Уряд призупинив постанову Гройсмана-Гриневич про зарплати вчителів

7 грудня 2019|Super User - avatar Super User|Hits:101

Кабінет Міністрів 15 листопада ухвалив рішення, яким передбачено зупинення на 2020 рік дії постанови КМУ ...

Принцип «гроші ходять за школярем» впроваджуватись не буде

Принцип «гроші ходять за школярем» впроваджуватись не буде

7 грудня 2019|Super User - avatar Super User|Hits:94

Принцип «гроші ходять за школярем», про який наприкінці листопада заявив прем'єр-міністр Олексій Гон...

Міністр освіти і науки України Ганна Новосад зустрілася з освітянами Закарпаття

Міністр освіти і науки України Ганна Новосад зустрілася з освітянами Закарпаття

6 грудня 2019|Super User - avatar Super User|Hits:144

Сьогодні, 6 грудня, перебуваючи на Закарпатті з робочим візитом, міністр освіти і науки України Ганна Новосад ...

Григір Тютюнник: Вир недосказаного

Григір Тютюнник: Вир недосказаного

5 грудня 2019|Super User - avatar Super User|Hits:101

29 серпня 1961 року невимовна туга накрила серце Григіра Тютюнника – пішов з життя його старший брат Григорій....

Поновлення строку на апеляційне оскарження: практика Верховного Суду

Поновлення строку на апеляційне оскарження: практика Верховного Суду

5 грудня 2019|Super User - avatar Super User|Hits:102

Як Верховний Суд вирішує питання відліку строку на апеляційне оскарження.