Panel1

Lorem ipsum dolor sit amet, consectetuer adipiscing elit. Aenean commodo ligula eget dolor. Aenean massa. Cum sociis natoque penatibus et magnis dis parturient montes, nascetur ridiculus mus. Donec quam felis, ultricies nec, pellentesque eu, pretium quis, sem. Nulla consequat massa quis enim. Donec pede justo, fringilla vel, aliquet nec

Panel2

Lorem ipsum dolor sit amet, consectetuer adipiscing elit. Aenean commodo ligula eget dolor. Aenean massa. Cum sociis natoque penatibus et magnis dis parturient montes, nascetur ridiculus mus. Donec quam felis, ultricies nec, pellentesque eu, pretium quis, sem. Nulla consequat massa quis enim. Donec pede justo, fringilla vel, aliquet nec

Top Panel
ТОП новини

Анна — королева Франції

471335cd00c7dd0136e71dfa25940e5919 травня 1051 року в соборі Реймса Анна, наймолодша дочка київського князя Ярослава Мудрого, вийшла заміж за короля Франції Генріха I Капета і невдовзі тут же коронувалась на престол Франції.

Анна народилась між 1024-м і 1032 роком в родині Великого князя київського Ярослава Мудрого і його другої дружини Інгігерди, дочки шведського короля Олафа Шетконунга. Про її дитинство нема практично жодних відомостей, але є підстави вважати, що вона отримала хорошу освіту, уміла читати і писати, що на той час було рідкістю навіть для представників знаті. У 1043 році Анна розглядалась в якості потенціальної дружини овдовілого короля Німеччини Геріха III Чорного з Салічної династії, однак той віддав перевагу Агнес де Пуатьє, дочці герцога Аквітанії Вільгельма V.
У 1044 році вдруге овдовів 36-річний король франків Генріх I. Після папської заборони брати шлюб з близькими родичами у пошуках потенційної нареченої у 1048 році (чи в наступному) до Києва прибуло французьке посольство на чолі з єпископом Шалона Роджером III, і навесні 1051 рокучерез Краків, Прагу і Регенсбург Анна прибула до Франції. На Святу Трійцю, 19 травня 1051 року, в Реймському соборі вона вийшла заміж за Генріха I і невдовзі тут же коронувалась на престол Франції. 23 травня1052 року Анна народила первістка Філіпа, через два роки — дочку Емму, у 1055 році — Роберта та Гуго у 1057-у. Як королева, Анна супроводжувала чоловіка під час поїздок країною, опікувалася церквами і монастирями, була членом королівської ради й багато документів тієї доби містять її особистий підпис або згадку про неї на королівських указах у формі "Зі згоди моєї дружини Анни" чи "У присутності королеви Анни".
Ще за життя Генріха, його семилітній син Філіп був проголошений королем при регенстві графа Бодуена Фландрського і його матері. Ще рік по смерті Генріха в 1060 роціАнна брала участь в державних справах, проте згодом, як традиційно вважається, через пристрасть до одного із наймогутніших феодалів Північної Франції Рауля де Крепі, графа Валуа, облишила двір і оселилась у містечку Санліс під Парижем. Тут у 1062 році нею був заснований бенедиктинський жіночий монастир Сен-Ремі і розпочато будівництво церкви Сен-Венсан. Того ж або попереднього року Рауль де Крепі і Анна обвінчались в містечку Крепі-ан-Валуа.
Через те, що заради Анни, граф Валуа анулював свій попередній шлюб, безпідставно звинувативши свою дружину у зраді, у 1064 році рішенням папи римського Олександра II їх шлюб був визнаний незаконним, а Рауль де Крепі був підданий анафемі. Цим, як вважається, намагався скористатись регент короля Бодуен Фландрський, однак, як свідчать документи, Філіп примирився з матір'ю і вони разом із Раулем де Крепі у 1065 році відвідували Суассон, Орлеан, Лаон і Корбі, через два роки — король був з візитом в Ам'єні, володіннях графа Валуа, а у 1071-у Анна згадується серед гостей на весіллі короля з Бертою Голландською.
В 1074 році Анна овдовіла вдруге й, імовірно, оселилась при дворі свого сина Філіпа. Дата і місце її смерті невідомі, а остання згадка про Анну датується 1075 роком. Припускається, що саме цього року (але не пізніше 1079-го, відколи 5 вересня Анну щороку поминають у заснованій нею церкві міста Санліс) вона померла.
27 вересня 2013 року українська Єпархія святого Володимира в Парижі на чолі з єпископом Борисом (Ґудзяком) на кошти жертводавців з України, Франції, Англії, Сполучених Штатів та Канади придбала церкву в Санлісі, розташовану поруч з абатством Святого Венсана, згодом перетворену на діючий храм УГКЦ, при якому діє культурний центр Анни Ярославни.
 
Джерело:www.jnsm.com.ua

hhgКаУ реклама 16

Публікації

До 3-х роковин упокоєння Блаженійшого Митрополита Володимира (Сабодана). З архіву єпископа Віктора (Бедь)

До 3-х роковин упокоєння Блаженійшого Митрополита Володимира (Сабодана). З архіву єпископа Віктора (Бедь)

17 липня 2017|Super User - avatar Super User|Hits:925

Інтерв'ю від 03 липня 2014 року, за два дні до упокоєння Блаженнійшого Володимира (Сабодана), Митрополита Київ...

Олександр Духнович – великий борець за національну свободу та ідентифікацію карпатоукраїнців (карпаторуських) на Закарпатті в ХІХ ст.

Олександр Духнович – великий борець за національну свободу та ідентифікацію карпатоукраїнців (карпаторуських) на Закарпатті в ХІХ ст.

31 березня 2015|Super User - avatar Super User|Hits:6049

30 березня 2015 року виповнилось 150 років з дня смерті великого будителя карпатоукраїнців (карпаторуських, ру...

Роздуми: до якої церкви повинні належати українці в Україні…

Роздуми: до якої церкви повинні належати українці в Україні…

25 березня 2015|Super User - avatar Super User|Hits:6030

Завдячуючи чужинським політичним та церковним центрам, Україна і українці умисно були втягнуті у вікове церков...

Ідеї Шевченка про Бога і націю

Ідеї Шевченка про Бога і націю

28 лютого 2013|Super User - avatar Super User|Hits:6151

Майже тридцять п'ять років панування Москви на Україні виховали багато духовних яничар і між наддніпрянцями, і...