ТОП новини

У Карпатському університеті зі славним ювілеєм привітали професора Майю Артьомову

DSC 072518 травня в Карпатському університеті імені Августина Волошина та Українській богословській академії в Ужгороді урочисто привітали директора Науково-дослідного інституту філософії, богослов'я та аналітики Карпатського університету, вченого секретаря Міжнародної академії богословських наук професора Майю Артьомову зі славним ювілеєм із нагоди Дня народження.

З огляду на ювілей та особисті заслуги в розвитку української вищої освіти і науки професор Майя Артьомова удостоєна ордена Покрови Пресвятої Богородиці ІІ ступеня, який в урочистій атмосфері у присутності ректорату, професорсько-викладацького складу і співробітників університету та академії ювілярці вручив ректор Карпатського університету, президент Міжнародної академії богословських наук професор, архімандрит Віктор Бедь.

Нині ми знаємо Майю Георгіївну як чудового педагога та керівника, однак не всім відомо який шлях професор подолала та що залишилось далеко позаду. Більш детально в короткому інтерв'ю:

− Майє Георгіївно, на початку дуже хотілося б, щоб Ви розповіли про свою життєву долю, про те, як Вам удалося налагодити ефективний механізм роботи в університеті і яку роль Ви бачите сьогодні у підтримці цього механізму?

− Свою життєву долю я визначила 50 років тому, коли вступила до педагогічного училища здобувати фах учителя початкових класів. Потім продовжила навчання на історичному факультеті. Але хороші базові знання я здобула у вищій партійній школі та Московському державному університеті. Саме навчання тут дозволило мені впроваджувати нові парадигми навчання, нові підходи до роботи зі студентами, науковою молоддю.

Здобуті знання щодо нового бачення освітньої сфери я намагалася впроваджувати у 90-ті роки на посаді заступника відділу освіти м. Ужгорода, таким чином роблячи власний внесок у розбудову молодої незалежної Української Держави.

В 1999 році, намагаючись підвищити рівень вищої освіти в області, разом із Федором Григоровичем Ващуком і Марією Юріївною Гаврилешко, з допомогою міської ради ми ініціювали відкриття спочатку коледжу, а потім Інституту інформатики, економіки та права, який через деякий час переріс у Закарпатський державний університет.
Уже у 2005 році разом із нашим духовенством і, зокрема, з Віктором Васильовичем визріла ідея відновити європейську традицію створення при класичних університетах богословського факультету. Введення в загальний напрям філософії богослов'я і теології − важливий момент, адже такого досвіду не було і нема на всьому пострадянському просторі.

Варто зазначити, що у цьому напрямі ми також опрацювали новий підхід. Ураховуючи історичні традиції, а також сучасні глибокі трансформаційні та глобалізаційні процеси в нашій країні, у викладанні філософії, богослов'я та теології ми виходимо з макрохристиянського підходу, даючи нашим студентам широкий спектр теорії світобачення.

Ми викладаємо і синергетичну, і системну, і цивілізаційну парадигму, і питання пасіонарності тощо. Це так звана інформаційна демократія.

Тому для студентів відкривається новий шлях до глибоких знань через науково-дослідну роботу, конференції, круглі столи, наукові дискусії, питання контрастності думок. І дуже важливо, що виш приділяє цьому увагу, і я особисто за підтримки кафедри безпосередньо беру в цьому процесі участь, спілкуюся зі студентами.

І така робота дає свої плоди. Наприклад, ми єдині від України у 2010 році брали участь у конференції в Мінську, що розглядала питання моделі макрохристиянського світу. У тому ж році у Туреччині я представляла власне бачення трансформаційних процесів в освітній сфері в контексті українсько-турецьких відносин.

− Чого, на Вашу думку, не вистачає студентам тепер, що б Ви хотіли ввести найближчим часом?

− Сучасний склад студентства відрізняється від того, до якого належали ми. Проте цей склад студентів є не менш допитливий, більш самостійний, але все ж гірше вміє працювати з першоджерелами, аналітикою і вести наукові пошуки. І над цим ми і працюємо.

Для магістра дуже важливо бути публічною особистістю, толерантним з навколишнім світом, мати відповідний рівень етико-естетичного виховання.

Дуже важливо для викладача своєчасно змінювати технології викладання, щоб зберігати постійний контакт зі студентами. Я особисто до цього ставлюся дуже серйозно, саме тому й маю взаєморозуміння зі своїми студентами. Взаємоповага та взаємодовіра для мене − найважливіший чинник у спілкуванні з ними. Це дуже мотивує та об'єднує студентів.

Виходячи з цього, важливо чути власну думку студентів, давати можливість їм її викласти. В цьому і полягає суть інформаційної демократії та формування студента − сучасного, мислячого.

5 років мені довелося працювати, наприклад, експертом у французькому університеті м. Тулуза. Рівень тих студентів у ті роки дуже відрізнявся від нашого, адже їм викладали на зовсім іншому світоглядному рівні – рівні пошуку, нагромадження знань, аналітики, порівняння. Вважайте, це і є фахівець, еліта. Адже саме освіта завжди у будь-якій країні і визначала її еліту.

Контингент студентів різний. Щороку до нас навчатися різні студенти. Саме тому не можна їх впускати під один шаблон. Це молода людина, нове мислення та ідеї.

− А чи можете розповісти про себе поза університетом?

−Поза університетом я виконала і виконую місію жінки. І дерево з чоловіком посадили, і хату збудували, і сина виростили. Зараз чекаємо внуків. У житті я дуже люблю спілкуватися з іншими людьми, вести бесіду з тими, хто вміє цінувати людину.

Люблю спорт. Маю розряді з волейболу. Дуже люблю плавати.

В останні роки стараюся наздогнати те, чого не вистачало в минулому...

−До речі, чи всі мрії вдалося здійснити?

−Моєму поколінню час ставив реальні мрії. Пройшовши всі етапи життя, найважливіше залишатися людиною.

А так, мрій ще багато. Хочеться вивести на високий рівень Міжнародну богословську академію. Тут працюють порядні люди із хорошим базовим рівнем. Адже до Божого слова можуть торкатися лише такі особистості.

І моя дисертація була стосувалася до тих проблем, які маємо тепер: «Філософські засади трансформаційних процесів у вищій школі в контексті духу епохи». Саме на духові епохи і має утверджуватися одухотворення цілої нації. На цьому мають базуватися і процеси становлення нації, і процес становлення окремої людини, якій завжди дано вибір – бути руйнівником чи бути творцем. Тому я вважаю, що духовний рівень у людини набагато важливіший за соціально-економічні параметри. І своїх поглядів у цьому не міняю.

Хочу відзначити, що наразі дуже ущільнився час. Відповідно, молоде покоління хоче все і відразу. Проте я його ніколи не засуджувала, адже якби з боку держави були хоч якісь гарантії, то й до цілі можна було йти стабільніше і невпинніше, як це робили ми. Взагалі, трагедія сучасної людини полягає в тому, що вона не може пізнати саму себе, через що і робить багато помилок. Дуже важливо для нас відчути дух епохи, пізнати себе, повірити в себе та йти до своєї мети.

Прес-служба КаУ

hhgКаУ реклама 16

Публікації

До 3-х роковин упокоєння Блаженійшого Митрополита Володимира (Сабодана). З архіву єпископа Віктора (Бедь)

До 3-х роковин упокоєння Блаженійшого Митрополита Володимира (Сабодана). З архіву єпископа Віктора (Бедь)

17 липня 2017|Super User - avatar Super User|Hits:957

Інтерв'ю від 03 липня 2014 року, за два дні до упокоєння Блаженнійшого Володимира (Сабодана), Митрополита Київ...

Олександр Духнович – великий борець за національну свободу та ідентифікацію карпатоукраїнців (карпаторуських) на Закарпатті в ХІХ ст.

Олександр Духнович – великий борець за національну свободу та ідентифікацію карпатоукраїнців (карпаторуських) на Закарпатті в ХІХ ст.

31 березня 2015|Super User - avatar Super User|Hits:6096

30 березня 2015 року виповнилось 150 років з дня смерті великого будителя карпатоукраїнців (карпаторуських, ру...

Роздуми: до якої церкви повинні належати українці в Україні…

Роздуми: до якої церкви повинні належати українці в Україні…

25 березня 2015|Super User - avatar Super User|Hits:6083

Завдячуючи чужинським політичним та церковним центрам, Україна і українці умисно були втягнуті у вікове церков...

Ідеї Шевченка про Бога і націю

Ідеї Шевченка про Бога і націю

28 лютого 2013|Super User - avatar Super User|Hits:6188

Майже тридцять п'ять років панування Москви на Україні виховали багато духовних яничар і між наддніпрянцями, і...