bannerkau13

Іван Петрович Котляревський: від поета до громадського діяча

112309092020До 246-ої річниці з дня народження відомого письменника, поета, драматурга, зачинателя сучасної української літератури Івана Петровича Котляревського редакція Трибуни вирішила згадати про іншу, не менш цікаву, сторону його життя. А саме про його соціальну роль. Адже фігура автора безсмертної «Енеїди» в історії громадянського руху в Україні є ключовою – вона з’явилася у переломний момент громадського життя на межі двох епох.

Під шквал народного сміху, викликаного прочитанням «Енеїди» Котляревського, відродився новий національний дух. «Живе слово» стало надійним інструментом соціальних і політичних змін, адже «батько літературної української мови» писав свою «Енеїду» наприкінці XVIII століття, коли на Лівобережній Україні знищували Запорізьку Січ та офіційно було введено кріпацтво. У 1785 році Катерина ІІ своєю «Жалованою грамотою» знищила всі рештки привілегій та вольностей часів Богдана Хмельницького. Українське дворянство було зрівняно у правах з Російським, за що перше готове було і дідьку душу віддати. Посилення соціального утиску відбувалося паралельно з національним гнітом, нищенням української культури, мови, національного духу та історичної пам’яті народу.

Культурно-громадське життя в Україні тих часів проходило «під знаком Сковороди». Дух і зміст творів Котляревського підтверджують факт переймання естафети сковоридинівського демократизму, гуманізму і правди. Ідеї Сковороди і в наш час є не менш актуальними, як не дивно.

Котляревський успішно закінчив семінарію у 1789 році, але на духовний шлях не став і пішов по світській лінії – пішов служити у губернську канцелярію. Невдовзі й там йому стало не зовсім затишно. Він, як і Сковорода, ступив на шлях «вільного вчителювання», котре відкривало можливість пропагування своїх поглядів у поміщицьких родинах на Полтавщині. Там він зазнав нещасного кохання до кріпачки, яке надихнуло його написання славнозвісної «Наталки Полтавки».

Такі невдачі на любовному фронті закинули письменика в 1796 році у Сіверський карабінерний (потім драгунський) полк, що брав участь у задунайському поході російської армії 1806 — 1807 pоків під час російсько-турецької війни.

Зі спогадів С. Стебліна-Камінського відомо, що одного разу задунайські козаки впізнали в офіцерові, що приїхав до них, автора «Енеїди» і запросили його бути «за старшого». Чи правдивим є факт – невідомо, але невдовзі під мурами Ізмаїла з’явився Задунайський об’єднаний козачий полк, який проявив там неймовірну доблесть. Автор роману про життя І.П. Котляревського, Борис Левін, у післямові в своїй книзі «Веселий Мудрець» припускає, що ніхто інший, крім Котляревського, не міг умовити задунайських козаків збройно виступити разом з російськими військами проти турків. Тому не дивно, що за виявлену хоробрість у боях та за уміле виконання дипломатичних доручень його було декілька раз нагороджено та надано чин капітана.

У 1810 р. Іван Петрович продовжує навчати дітей – йому запропонували посаду наглядача Полтавського будинку виховання бідних дворянських дітей, заснованого у 1805 р. князем О. Б. Куракіним.

У 1812 році він досить швидко зформував у 5-й кінний полк українського козацтва, який мав піти на підкріпленя у протидію військам Наполеона. Проте, йому не довелося побувати на справжньому полі бою.

З весни 1818 року У Полтаві діяла найпотужніша масонська ложа «Любов до істини», у якій автор «Енеїди» був на посаді вітія (оратора). Основна тема бесід у ложі — можливі реформи Олександра І та їх наслідки для Полтавської губернії. На засіданнях йшлося про повернення селян до прав козаків, характер політичних і економічних зв’язків Полтавської губернії з іншими регіонами Російської імперії. Ложі вдалось проіснувати не більше року, адже теми тамтешніх бесід дійшли до царя, який запідозрив членів таємного братства «вільних каменярів» у сепаратистських настроях. Олександр І наказав закрити масонські ложі в Україні, маючи на увазі одну — полтавську.

Вкінці свого життя І.П. Котляревський майже не виїжджає з Полтави. У 1827р. він ще працював попечителем богадільні (лікувальної установи, що була притулком для інвалідів, убогих, непрацездатних, старих людей).

У 1835р. через хворобу Котляревський припинив службу й пішов у відставку. Останні роки земного життя він зовсім мало виходив з дому, але друзі і знайомі постійно самі приїздили до нього. Відчувши, що скоро відійде на інший світ, він дарував волю двом родинам своїх кріпаків і роздарував своє майно родичам та близьким.

Помер Котляревський 29 жовтня 1838 року.

Джерело: tribuna.pl.ua

175212112020

155201112020
dist osv UPD3  kau adv 2020

uzgek adv 2020

Періодика pq main

Публікації

  • 1
  • 2
  • 3
Сепаратний договір між УГА і армією Денікіна

Сепаратний договір між УГА і армією Денікіна

17 листопада 2020

17 листопада 1919 року в Одесі делегація Української Галицької Армії уклала договір з представниками Добр...

Базарська трагедія. Котовський і червоні проти петлюрівців

Базарська трагедія. Котовський і червоні проти петлюрівців

17 листопада 2020

21 листопада 1921 року 359 полонених, у тому числі й поранених, вивели за село, зачитали постанову “п’ятірки” ...

365 днів. Наша історія. 17 листопада. Як українці почали годувати чужу армію, а гетьман з Полтавщини назвався холопом московського царя

365 днів. Наша історія. 17 листопада. Як українці почали годувати чужу армію, а гетьман з Полтавщини назвався холопом московського царя

17 листопада 2020

17 листопада між гетьманом Іваном Брюховецьким, який народився на Полтавщині, і послами царя Московії були під...

Українська Вільна Академія Наук – історія виникнення головного наукового осередку емігрантів

Українська Вільна Академія Наук – історія виникнення головного наукового осередку емігрантів

16 листопада 2020

У XX столітті українці, гнані з рідних земель і змушені оселятися за кордоном, створили чимало наукових інстит...

Арешт В'ячеслава Чорновола

Арешт В'ячеслава Чорновола

16 листопада 2020

15 листопада 1967 року у Львові був арештований журналіст і правозахисник В'ячеслав Чорновіл. Звинувачени...

План «Шатун» 1918-го: федерація з Росією та антигетьманське повстання

План «Шатун» 1918-го: федерація з Росією та антигетьманське повстання

16 листопада 2020

У середині листопада 1918 року гетьман Павло Скоропадський несподівано для багатьох проголосив федерацію з Рос...

Повстання та громадське самоврядування в селі Турбаї

Повстання та громадське самоврядування в селі Турбаї

16 листопада 2020

Яскравим взірцем здатності української нації до самоорганізації було повстання в Турбаях. Нащадки козаків прог...

Академія, яку заснував Скоропадський

Академія, яку заснував Скоропадський

16 листопада 2020

У жовтні 1941 року в зайнятому німцями Києві здійснюється спроба відновити діяльність Української Академії нау...

День в історії - народився історик Дмитро Антонович

День в історії - народився історик Дмитро Антонович

16 листопада 2020

Син відомого українського історика Володимира Антоновича.

Західно-Українська Народна Республіка

Західно-Українська Народна Республіка

16 листопада 2020

13 листопада 1918 року Українська Національна Рада у Львові затвердила «Тимчасовий основний закон про дер...

Іван Котляревський кинув виклик Російській імперії. Його творчість актуальна і в нинішній війні

Іван Котляревський кинув виклик Російській імперії. Його творчість актуальна і в нинішній війні

15 листопада 2020

Відомий вислів французького філософа Ернеста Ренана: «Нація – це щоденний плебісцит». А ще цей мислитель писав...

«Думка – думкою. Меч – мечем»: Легія Українських Націоналістів

«Думка – думкою. Меч – мечем»: Легія Українських Націоналістів

13 листопада 2020

12 листопада року виповнилося 90 років з дня заснування Легії Українських Націоналістів, організації, що с...