bannerkau13

Іван Котляревський кинув виклик Російській імперії. Його творчість актуальна і в нинішній війні

173613112020Відомий вислів французького філософа Ернеста Ренана: «Нація – це щоденний плебісцит». А ще цей мислитель писав: «Нація – це велика солідарність, утворена почуттям жертв, які вже принесено і які є намір принести в майбутньому. Нація вимагає минулого, але в сучасності вона резюмується цілком конкретним фактором: це ясно висловлене бажання продовжити спільне існування».

Власне, нація, аби продовжити своє буття, має «мати минуле», певний набір історичних символів. Останні служать національній консолідації, яка й дозволяє простувати в майбутнє.

Українці, здавалось, не обділені такими символами. Але наскільки ми їх використовуємо? Адже це використання і є одним із показників «національного плебісциту».

Котляревський і «національний плебісцит»

На нинішній рік припала низка знакових для українців ювілеїв. Проте чинна влада їх фактично проігнорувала. Та й громадськість не виявила достатньо активності. Особливо прикро, що проігнорований такий ювілей, як 250-ліття з дня народження Івана Котляревського.​

Іван Котляревський (1769–1838)
Іван Котляревський (1769–1838)

У часи «національного відродження» ХІХ століття ім’я Котляревського для українських діячів значило дуже багато. Не даремно Тарас Шевченко писав про нього:

Будеш, батьку, панувати,
Поки живуть люди,
Поки сонце з неба сяє,
Тебе не забудуть!

Слова Тараса Шевченка на могилі Івана Котляревського у Полтаві, 2017 рік
Слова Тараса Шевченка на могилі Івана Котляревського у Полтаві, 2017 рік

30 серпня (12 вересня) 1903 року, попри чималі труднощі (у той час українська мова й українська культура в царській Росії зазнавала значних утисків!), відбулося урочисте відкриття пам’ятника Котляревському в Полтаві. Ця подія перетворилася на велику національну акцію. На неї приїхали відомі представники української інтелігенції: Христина Алчевська, Микола Аркас, Дмитро Багалій, Сергій Єфремов, Михайло Коцюбинський, Микола Лисенко, Панас Мирний, Микола Міхновський, Олександр Олесь, Олена Пчілка, Василь Стефаник, Кирило Студинський, Леся Українка, Гнат Ходкевич та інші. Котляревський начебто «зібрав» свідомих українців на своєрідний «плебісцит».

Пам'ятник Івану Котляревському в Полтава, встановлений у 1903 році
Пам'ятник Івану Котляревському в Полтава, встановлений у 1903 році

Навіть у радянській Україні шанували Котляревського. 200-ліття з дня народження письменника там широко відзначалося. Про нього чимало писалося в пресі, відбувалися різноманітні урочистості. І це в період застою, коли пройшла перша хвиля арештів українських дисидентів. Правда, на чолі тодішньої УРСР залишався Петро Шелест, якому не байдужою була українська культура. Принаймні він і тодішня республіканська комуністична номенклатура вважали, що Котляревському треба віддати шану. Це теж був своєрідний «плебісцит» для української нації.

А ось у часи незалежності про Котляревського забули. Чи майже забули. Для нашої владної еліти він виявився неактуальним.

Але чи це так?

Музей-садиба Івана Котляревського – меморіальний комплекс у Полтаві на основі садиби, де 1769 року народився засновник нової української літератури. Садиба-музей є філією Літературно-меморіального музею Івана Котляревського
Музей-садиба Івана Котляревського – меморіальний комплекс у Полтаві на основі садиби, де 1769 року народився засновник нової української літератури. Садиба-музей є філією Літературно-меморіального музею Івана Котляревського

Що для нас означає Котляревський?

Не так давно довелося познайомитися з одним воїном, який тривали час воював на Донбасі і який вивчив на пам’ять «Енеїду» Котляревського. Цей твір надихав і надихає його. Зрештою, Котляревському довелося повоювати з турками. І в «Енеїді» можна знайти чимало військової героїки.

Перше видання поеми «Енеїда» Івана Котляревського, 1798 рік
Перше видання поеми «Енеїда» Івана Котляревського, 1798 рік
Учасники з'їзду українських письменників з нагоди 100-річчя виходу у світ поеми «Енеїда» Івана Котляревського. Львів, 1898 рік. Зліва направо: 1-й (нижній) ряд: Михайло Павлик, Євгенія Ярошинська, Наталя Кобринська, Ольга Кобилянська, Сильвестр Лепкий, Андрій Чайковський, Кость Паньківський. 2-й ряд: Іван Копач, Володимир Гнатюк, Осип Маковей, Михайло Грушевський, Іван Франко, Олександр Колесса, Богдан Лепкий. 3-й (верхній) ряд: Іван Петрушевич, Філарет Колесса, Осип Кишакевич, Іван Труш, Денис Лук'янович, Микола Івасюк
Учасники з'їзду українських письменників з нагоди 100-річчя виходу у світ поеми «Енеїда» Івана Котляревського. Львів, 1898 рік. Зліва направо: 1-й (нижній) ряд: Михайло Павлик, Євгенія Ярошинська, Наталя Кобринська, Ольга Кобилянська, Сильвестр Лепкий, Андрій Чайковський, Кость Паньківський. 2-й ряд: Іван Копач, Володимир Гнатюк, Осип Маковей, Михайло Грушевський, Іван Франко, Олександр Колесса, Богдан Лепкий. 3-й (верхній) ряд: Іван Петрушевич, Філарет Колесса, Осип Кишакевич, Іван Труш, Денис Лук'янович, Микола Івасюк

Ще варто згадати популярний у Польщі музичний гурт «Еней», створений нащадками українців, що були переселені під час операції «Вісла». Для творців цього гурту головний герой «Енеїди» Котляревського є символом поневірянь наших одноплемінників, яких переселили на чужі землі. До речі, гурт «Еней» має чудову пісню «Білі тополі» про війну на Донбасі, яка «бере за живе».

«Проект Енеїда». Зображення Енея на стіні в будівлі Національного художнього музею України. Київ, 22 вересня 2017 року
«Проект Енеїда». Зображення Енея на стіні в будівлі Національного художнього музею України. Київ, 22 вересня 2017 року

Котляревський справді геніальний автор, творчість якого і сьогодні для нас має значення – зокрема, у протистоянні з Росією. Інша річ, що феномен «Енеїди», головного твору цього автора, потребує належного осмислення.

Так, у XVIII столітті на теренах Східної Європи виросла нова імперія, котра почала іменуватися Російською. Ця імперія, взявши етнонім від русинів-українців, намагалася також перейняти їхню культуру. У цій справі імперській владі допомагали українські інтелектуали. Тоді здійснювалася справжня експансія культурних діячів з українським корінням на терени Росії. Зрештою, так було і в пізніші часи.

Фактично новочасна російська культура виросла на фундаменті давньої української культури. Стаючи культурою імперською, вона все більше протистояла «природній» культурі України. Українці опинилися в непростій ситуації – вони могли стати «органічною» частиною імперії, в тому числі і в сенсі культурному, зберігши лише деякі регіональні особливості; а могли піти шляхом відокремлення, творячи культуру на простонародній основі, ігноруючи свою давню культуру, яка реально опинилася на службі імперії.

1798 рік, коли побачили світ перші частини «Енеїди» Котляревського, став не лише роком народження нової української літератури. Він дав старт для початку соціокультурного конфлікту між імперською Росією та «провінційною» Україною.

Портрети Івана Котляревського на виставці в Полтаві, приуроченій до 110-річчя встановлення першого в історії пам'ятника йому. Полтава, 3 вересня 2013 року
Портрети Івана Котляревського на виставці в Полтаві, приуроченій до 110-річчя встановлення першого в історії пам'ятника йому. Полтава, 3 вересня 2013 року
Під час відзначення 250-річчя від дня народження Івана Котляревського біля його могили. Полтава, 9 вересня 2019 року
Під час відзначення 250-річчя від дня народження Івана Котляревського біля його могили. Полтава, 9 вересня 2019 року

Зброя у протистоянні імперській культурі

«Енеїді» важко підшукати аналоги як в українській, так і в світовій літературі. Автор, що добре знав українське народне життя, зумів його тонко передати як з допомогою мовних засобів, використовуючи рідну полтавську говірку, так і з допомогою класичних літературних символів, а також символів національної історії. «Енеїда» – це діатриба, де з гумором і «несерйозно» говориться про одну з найбільших трагедій України – про ліквідацію Запорізької Січі.

Ілюстрація Анатолія Базилевича «Троянське племя все засіло коло книжок» до твору Івана Котляревського (1769–1838) «Енеїда»
Ілюстрація Анатолія Базилевича «Троянське племя все засіло коло книжок» до твору Івана Котляревського (1769–1838) «Енеїда»

Котляревський створив «матрицю» для нової української літератури, яка відкидала елітарність, апелюючи до народності й «природності». Так, ця література виглядала як провінційна. Але чи могла вона бути непровінційною в умовах існування Російської імперії? Провінційність, простонародність, «природність» – це була її зброя у протистоянні імперській культурі. Саме це допомагало їй зберегтися. Як і допомагало зберегти український народ від імперської асиміляції.

Під час відзначення 250-річчя від дня народження Івана Котляревського. Полтава, 9 вересня 2019 року
Під час відзначення 250-річчя від дня народження Івана Котляревського. Полтава, 9 вересня 2019 року

Також Котляревський стояв біля витоків нового українського театру. Відомою є його п’єса «Наталка Полтавка», що стали відповіддю на водевіль Олександра Шаховського «Казак-стихотворец», який користувався популярністю в імперському Петербурзі. У цьому водевілі був створений образ українського козака, що беззастережно готовий вмерти за російського царя. Любові «в ім’я імперії» «Казака-стихотворца» протиставлене просте, щире кохання «Наталки Полтавки», «високій» імперській ідеї – ідея природної української простоти.

Котляревський (хай, можливо, несвідомо) кинув культурний виклик Російській імперії. У перспективі це дало результати. І за це його варто поцінувати.

Петро Кралюк – проректор Острозької академії

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода.

Джерело: www.radiosvoboda.org

175212112020

155201112020
dist osv UPD3  kau adv 2020

uzgek adv 2020

Періодика pq main

Публікації

  • 1
  • 2
  • 3
Вакцина проти раку вже повністю готова до клінічних випробувань на людях

Вакцина проти раку вже повністю готова до клінічних випробувань на людях

26 листопада 2020

Вакцина проти раку продемонструвала обнадійливі результати під час досліджень на тваринах. Тож тепер вона повн...

Сепаратний договір між УГА і армією Денікіна

Сепаратний договір між УГА і армією Денікіна

17 листопада 2020

17 листопада 1919 року в Одесі делегація Української Галицької Армії уклала договір з представниками Добр...

Базарська трагедія. Котовський і червоні проти петлюрівців

Базарська трагедія. Котовський і червоні проти петлюрівців

17 листопада 2020

21 листопада 1921 року 359 полонених, у тому числі й поранених, вивели за село, зачитали постанову “п’ятірки” ...

365 днів. Наша історія. 17 листопада. Як українці почали годувати чужу армію, а гетьман з Полтавщини назвався холопом московського царя

365 днів. Наша історія. 17 листопада. Як українці почали годувати чужу армію, а гетьман з Полтавщини назвався холопом московського царя

17 листопада 2020

17 листопада між гетьманом Іваном Брюховецьким, який народився на Полтавщині, і послами царя Московії були під...

Українська Вільна Академія Наук – історія виникнення головного наукового осередку емігрантів

Українська Вільна Академія Наук – історія виникнення головного наукового осередку емігрантів

16 листопада 2020

У XX столітті українці, гнані з рідних земель і змушені оселятися за кордоном, створили чимало наукових інстит...

Арешт В'ячеслава Чорновола

Арешт В'ячеслава Чорновола

16 листопада 2020

15 листопада 1967 року у Львові був арештований журналіст і правозахисник В'ячеслав Чорновіл. Звинувачени...

План «Шатун» 1918-го: федерація з Росією та антигетьманське повстання

План «Шатун» 1918-го: федерація з Росією та антигетьманське повстання

16 листопада 2020

У середині листопада 1918 року гетьман Павло Скоропадський несподівано для багатьох проголосив федерацію з Рос...

Повстання та громадське самоврядування в селі Турбаї

Повстання та громадське самоврядування в селі Турбаї

16 листопада 2020

Яскравим взірцем здатності української нації до самоорганізації було повстання в Турбаях. Нащадки козаків прог...

Академія, яку заснував Скоропадський

Академія, яку заснував Скоропадський

16 листопада 2020

У жовтні 1941 року в зайнятому німцями Києві здійснюється спроба відновити діяльність Української Академії нау...

День в історії - народився історик Дмитро Антонович

День в історії - народився історик Дмитро Антонович

16 листопада 2020

Син відомого українського історика Володимира Антоновича.

Західно-Українська Народна Республіка

Західно-Українська Народна Республіка

16 листопада 2020

13 листопада 1918 року Українська Національна Рада у Львові затвердила «Тимчасовий основний закон про дер...

Іван Котляревський кинув виклик Російській імперії. Його творчість актуальна і в нинішній війні

Іван Котляревський кинув виклик Російській імперії. Його творчість актуальна і в нинішній війні

15 листопада 2020

Відомий вислів французького філософа Ернеста Ренана: «Нація – це щоденний плебісцит». А ще цей мислитель писав...